|
|
З моменту виходу в світ першого видання цього керівництва пройшло більше двох років. За цей час нові наукові дослідження, що проводились в світі та були присвячені вивченню механізмів патогенезу психічних та поведінкових розладів, дали змогу покращити розуміння складного процесу їх виникнення і перебігу. Це сприяло деяким змінам у підходах до діагностики і терапії таких розладів. Зокрема в арсеналі діагностичних можливостей лікаря>психіатра все частіше стали використовуватися методи прижиттєвої візуалізації головного мозку (МРТ, КТ), нові біохімічні тести, ефективні нейро> і патопсихологічні методики, які дозволяють не тільки якісно, але і кількісно оцінювати характер хворобливих порушень при психічних розладах, краще розуміти можливий їх прогноз.
Відповідно, з’явилися і деякі зміни у фармакотерапії цих розладів у дорослих і дітей, які підвищили ефективність їх лікування, позитивно відбилися на якості життя таких хворих.
Замість «старих» нейролептиків і антидепресантів, що характеризуються широким спектром побічних ефектів, останнім часом були розроблені нові покоління фармпрепаратів цих груп, що відрізняються мінімізацією небажаних наслідків (зелдокс). Були вдосконалені і форми введення препаратів – створені, залежно від потреб, як швидкорозчинні (рісполепт>квіклет, розчин соліану, зелдокс-ін’єкції або рісполепту), або парентеральні їх варіанти (рісполепт>конста, зіпрекса>розчин), так і навпаки, препарати з пролонгованою дією, що мають інші, ніж у «старих» препаратів, механізми всмоктування (паліперідон-інвега, сероквель ХR). У практику роботи дитячих психіатрів було впроваджено новий клас психотропних препаратів – психостимулятори (метілфенідат>концерта та атомоксетін-страттера).
Переглянути довідник
|
|
